Антифриз попал в двигатель какие последствия

Если антифриз попал в двигатель — какие будут последствия

Попадание антифриза во внутреннюю конструкцию мотора – одна из распространённых неисправностей двигателей внутреннего сгорания. Данное явление может случиться на любом авто, независимо от модели и производителя. Охлаждающая жидкость поступает в смазочную систему, что негативно сказывается на её работе. Это может привести к возникновению различных последствий для автомобиля, в том числе требующих дорогостоящего ремонта.

Признаки и причины попадания антифриза в ДВС

Определить неполадку можно по следующим признакам:

1. Снижение количества антифриза в системе охлаждения (СО).
2. Нестабильная работа мотора, он начинает троить.
3. Масляный щуп покрылся белёсым налётом тосола.
4. Внутренняя сторона крышки клапанов покралась белым налётом. Внутри колбы также могут присутствовать такие пятна.
5. На высоких оборотах в расширительном баке начинают появляться воздушные пузыри.
6. Подтеки смазки на наружных поверхностях.
7. На свечах и картере видны следы антифриза.
8. Повышение концентрации угарного газа, выхлоп приобретает белый оттенок и напоминает пар.
9. Быстрое потемнение смазки.

К самым распространённым причинам неполадки относятся:

• Износ, пробитие или деформация прокладки ГБЦ.
• Некачественный монтаж прокладки головки.
• Нарушена герметичность теплообменника.
• Низкокачественный тосол. Он мог замёрзнуть в мороз, что чревато повреждениями головки блока в процессе оттаивания. На гильзах цилиндра образуется ржавчина.
• Засорение или неправильный монтаж жидкостного насоса.

Негативные последствия для двигателя

Проникновение даже малого количества жидкости из системы охлаждения чревато такими последствиями для силового агрегата:

• Ухудшение рабочих качеств смазки. Антифриз состоит из специального концентрата и дистиллированной воды, поэтому значительно снижает смазывающие свойства масла при смешивании с ним.
• Ускоренный износ ДВС. Если проблему не устранить своевременно, может возникнуть необходимость проведения капитального ремонта мотора.
• Появление стука в процессе работы. Он возникает практически сразу после попадания жидкости во внутреннюю конструкцию. Чаще всего стук издают вкладыши коленчатого и распределительного валов. Резко возрастает нагрузка на подшипники (вкладыши), из-за чего на их поверхности появляются дефекты, что приводит к стуку.
• Практически полное стирание рабочей поверхности вкладышей. Детали изменяют цвет, обычно приобретают бурый оттенок, на них появляются царапины и другие механические повреждения. Присадки, присутствующие в моторном масле, преобразуются в абразивные шарики при смешивании с антифризом, которые и повреждают функциональный слой подшипников.
• Быстрый перегрев двигателя даже при незначительной нагрузке. Масло получается разбавленным, хуже смазывает элементы силового агрегата, вследствие чего увеличивается сила трения и резко возрастает нагрев. Масляная смесь при этом приобретает консистенцию эмульсии.
• В масле с тосолом формируются твёрдые цинковые и кальциевые соединения с фосфором, способные повредить практически все внутренние элементы блока цилиндров, включая его стенки.
• Засорение каналов, через которые по двигателю циркулирует смазка. Они забиваются эмульсией, образованной в процессе смешивания антифриза с маслом. Мотор недостаточно качественно смазывается и охлаждается, что приводит к резкому снижению его эксплуатационных характеристик.

Все отрицательные последствия заключаются в механическом износе блока цилиндров и других элементов конструкции. Вода из антифриза достаточно быстро испаряется, а присадки превращаются в твёрдые шары, образующие царапины на стенках блока, вкладышах, поршнях и других деталях. Поверхности значительно быстрее изнашивается, двигатель начинает издавать заметный стук.

Поломку важно устранить максимально быстро, в противном случае может потребоваться капремонт. К негативным последствиям приводит даже минимальное проникновение охлаждающей жидкости внутрь мотора. Если своевременно не устранить неполадку, блок цилиндров может деформироваться и полностью прийти в негодность.

Полезные советы для автовладельцев

Проникновение тосола в силовой агрегат и смешивание с маслом может привести к катастрофическим последствиям. Такие же последствия актуальны и в тех случаях, когда владелец автомобиля использует не специальный антифриз, а обычную воду. Если появились такие признаки как белый цвет выхлопа, пузыри в расширительном баке, падение уровня жидкости, повышение уровня масла, образование эмульсии на деталях смазочной системы, эксплуатацию мотора следует немедленно прекратить.

Необходимость выполнения капитального ремонта может возникнуть даже при попадании небольшого количества жидкости. После устранения неполадки важно полностью заменить масло. При этом необходимо перед заливкой нового масла использовать специальную промывочную жидкость. Промывка удалит все загрязнения, которые образовались вследствие попадания тосола.

Если охлаждающая жидкость попала в смазочную систему, двигатель рекомендуется немедленно заглушить. Для доставки на СТО лучше воспользоваться сторонней помощью, поскольку даже недолгая работа двигателя может привести к повреждению блока цилиндров. Значительно проще и дешевле установить новую прокладку ГБЦ, нежели затем ремонтировать повреждённую головку, вкладыши, коленвал и распредвал.

Чаще всего к неисправности приводит именно деформация прокладки ГБЦ. Она может трескаться и прогорать. Данный элемент является неремонтопригодным, поэтому поломка устраняется только заменой. При выполнении ремонта следует соблюдать рекомендации производителя. Желательно использовать оригинальные запчасти. При установке новой головки важно следовать техническим указаниям производителя по силе и порядку затяжки ГБЦ.

Вода або тосол потрапляє в моторне масло — причини і наслідки

Присутність води або охолоджуючої рідини / антифризу / тосола в олії двигуна проявляється в 2-х видах:

1 — внизу картера двигуна під маслом перебуває вода (дуже рідкісний випадок),

2 — масло в картері набуває вигляд білої емульсії.

У будь-якому випадку — двигун експлуатувати не можна до усунення причин.

Для початку розберемося в тому, що може міститися в олії двигуна і чим ці сторонні речовини відрізняються між собою, надалі — яким чином це проявляється, з яких причин вони потрапляють в моторне масло і як цю проблему вирішити.

Тосол, охолоджуюча рідина, антифриз, вода в моторному маслі — фрази, які часто використовують водії / машиністи, коли рівень масла в двигуні збільшується або проглядається наступна картина: внизу картера двигуна під маслом знаходиться прозора рідина або замість масла в картері двигуна — біла емульсія.

Тосол — назва антифризу, розробленого для автомобілів ВАЗ. Торгова марка «Тосол» не була зареєстрована, тому її застосовують багато вітчизняні виробники охолоджуючих рідин. Назва виникла так: перші 3 літери взяли з назви відділу, де він був виготовлений: «Технологія Органічного Синтезу». А закінчення «ол» прийшло з хімічної промисловості і вказує на належність продукції до спиртів. В результаті з’явився ТОСОЛ, який призначався для перших автомобілів ЖИГУЛІВ. З часом назва з абревіатури (ТОСОЛ) перетворилося на загальне — так автолюбителі стали називати будь-охолоджуючі рідини. Не варто піддаватися думці, що для вітчизняних машин призначений тосол, а для іномарок — антифриз.

Антифризи — охолоджуючі рідини для системи охолодження машини , не замерзають при низькій температурі. Складаються з двоатомних спирту — етиленгліколю (65%), води (35%) і антикорозійних присадок, які хіміки називають інгібіторами — уповільнювачами корозії. Виробники дають їм власні імена («Тосол», «Олена». ) або вказують температуру їх замерзання (ОЖ-40). Основою антифризу служить гликольно-водна суміш, від якої залежать: здатність антифризу не замерзати при низьких температурах, його питома теплоємність, в’язкість і вплив на гуму. Її водний розчин агресивний до матеріалів деталей системи охолодження (сталі, чавуну, алюмінію, міді, латуні, припою), тому в охолоджуючу рідину додають комплекс присадок: протикорозійних (інгібіторів), антивспенивающих і стабілізуючих. Антифризу в системі охолодження може стати менше випаровування з нього води або при витоках (негерметичності системи). У першому випадку потрібно доливати дистильовану, а якщо її немає — прокип’ячену (близько 30 хв) воду. У другому — охолоджуючу рідину тієї ж марки.

Деякі охолоджуючі рідини, вироблені різними виробниками за одним технічним умовам, змішувати допустимо, однак якщо номери ТУ неоднакові, антифризи часто несумісні компоненти комплексів присадок можуть реагувати один з одним і втратити свої корисні властивості. Тому в безвихідному становищі краще долити води, а потім — замінити всю рідину.

Внизу картера двигуна під маслом перебуває вода

Одна з найпоширеніших причин — при знятті з двигуна головки блоку забули злити воду з системи охолодження і вона потрапила в картер. Чи можна якось відокремити воду від ще свіжого масла?

В даній ситуації можна обійтися і без заміни масла, щоправда, за умови, що двигун не заводився. У нього набагато менша порівняно з водою щільність, і оскільки двигун зі знятою головкою ви не заводили, що утворився в картері неперемешанный коктейль можна розділити на складові без шкоди для властивостей мастильного матеріалу.

Спочатку слід злити вміст піддона через його нижню пробку. Отриману рідину помістіть в прозору ємність, краще вузьку і високу – у пластикову пляшку з рівним дном, скляну банку. Досить скоро більш важка вода осяде, а все масло залишиться нагорі. Коли лінія розділу двох рідин остаточно сформується, воду з-під масла потрібно видалити. Її можна «висмоктати» з допомогою шприца (підійде і великий медичний), через пропущену крізь шар олії гнучку трубку (наприклад, від крапельниці) або спустити, пробивши дірку в дні посудини.

Відразу заливати таке масло в двигун небажано, так як на стінках посудини по всій його висоті можуть залишитися невеликі бульбашки води. Вони опустяться на дно не раніше, ніж через добу. Після цього операцію витяжки води слід повторити або, оскільки її залишилося небагато, просто залишити на дні, акуратно перелив масло в іншу ємність.

Масло в картері набуває вигляд білої емульсії

Є кілька способів визначити воду в маслі, всі вони застосуємо практично до всіх видів мастильних матеріалів. Для початку, визначимося, звідки береться вода в системі змащення двигуна

Ознаки води в маслі

Отже, почнемо з того, що двигун все-таки несправний, і рідина потрапляє туди не по своїй волі. Є кілька ознак, за якими це можна дізнатися:

• Спадання антифризу. Перше, що треба перевірити за таких підозри – це рівень охолоджуючої рідини. Поступове зменшення об’єму охолодної рідини — це ще не страшно і може вказувати на наявність пробою в прокладці, так і на просочування в мостах з’єднання магістралі або на мікротріщини в шлангах. Обмін тосолу і масла може відбуватися і в теплообміннику внаслідок порушення герметичності.
• Змінений відтінок олії. Тут все не так просто, тому що такі речі можна розглянути тільки «набитим» оком. З іншого боку, не важко побачити, що масло стає як би іржавим. Справа в тому, що деталі при наявності води окислюються, і олії на самому справі є іржа.
• Білий наліт на щупі. У такому разі частка води в маслі вже досить велика. Тут навіть не бажано запускати двигун, напевно, не треба пояснювати чому.
• Масло з двигуна «стріляється» при її кип’ятінні в металевій ємності. Якщо води немає, то масло буде просто диміти.
• Змінюється колір і насиченість вихлопних газів, вони стають білого кольору і клубочаться густим пором, взимку саме цей пар і збиває водіїв з пантелику – спробуй визнач, тосол потрапив в олію чи це від морозу.

Причини, по яким вода або антифриз потрапляє в масло

• Негерметична прокладка блоку циліндрів
  Часто таке явище називають як «прогар» прокладки і такий «пробій» може бути спрямований як назовні, так і всередину блоку. Діагностика Коли прокладка ГБЦ (головка блоку циліндрів) прогорає в бік моторного відсіку, то місце витоку тосола або іншої рідини з системи охолодження, легко можна визначити за потеку. Це за умови, що за двигуном встановлений нагляд та його регулярно миють. Особливо культурні водії для швидкого виявлення місць витоків різних рідин, циркулюючих в движку, фарбують його в термостійку сріблянку і регулярно миють сам двигун. На серебрянке всі витоки визначаються моментально, що дозволяє швидко усунути несправність. Звичайно, на брудному двигуні щось швидко визначити неможливо. Але свіже видавлювання тосола з-під головки побачити шанс є. Але прокладка може не тільки прогоріти, але і вигоріти зсередини блоку і тоді тосол дійсно піде в масло. Визначити таку несправність важко, але можливо, якщо щодня оглядати машину і придивлятися до всіх змін у його роботі.

Експлуатація машини – це дуже агресивні умови для роботи двигуна. Постійні вібрації, якість палива, вологість вхідного повітря і ще величезний список причин, по яких може відмовити мотор. Однак, спочатку подивимося, як вода потрапляє в масло.

Як вже говорилося вище, одним з ознак є спадання охолоджуючої рідини. Якщо це так, то є кілька варіантів:

• Негерметичність головки блоку циліндрів. Буває так, що прокладку «пробиває» це супроводжується характерним свистом, тому діагностиці піддається досить легко.
• Негерметичність патрубків. Теж поширена проблема, але місць, де охолоджуюча рідина стикається з маслом досить мало. Теж легко визначити. Можлива витік в мостах з’єднання магістралі або через мікротріщини в шлангах.
• Обмін охолоджуючої рідини і масла може відбуватися і в теплообміннике внаслідок порушення герметичності.
• Тріщина в «сорочці» двигуна. Тут вже нічим не допоможеш, такі деталі потрібно тільки міняти.

Але буває і так, що вода в маслі – це не наслідок несправності, а природний хід речей. Найчастіше це проявляється при коротких поїздках, особливо взимку, а й влітку не все так гладко. Отже, подивимося на кожну пору року окремо.

Експлуатація взимку

Проблема зими полягає в низькій зовнішній температурі. Двигун запустили, прогріли, виконали технікою певну роботу, повернулися і поставили техніку. Мабуть, це самий поширений сценарій використання техніки для власних потреб.

Так, ось, над рівнем масла в двигуні є вільний простір, яке заповнене повітрям. Неважливо, звідки він там, він просто є. Але при цьому його вологість, як правило, вище, ніж у зовнішньому середовищі, тому що масло покриває всі внутрішні частини. А в ньому застосовуються так звані естери, вони покликані зіграти роль, свого роду, силікону, щоб зберегти змащувальні властивості. Так ось ці самі естери дуже гігроскопічні. Це означає, що вони вбирають в себе вологу. Таким чином, з часом, вологість повітря в картері двигуна досягає 90 відсотків.

Так от, ми прогріли двигун, ця волога починає випаровуватися зі стінок, а після охолодження стає конденсатом, який поступово стікає вниз, тобто в піддон картера, в масло. Як вже говорилося, основна проблема – це низька температура «за бортом», а значить, доартерный конденсат набирається швидше. Ситуація особливо погіршується при зносі поршневої групи.

Справа в тому, що циркуляція одного і того ж кількості води в картері не так критична, як постійне поповнення. Картерні гази, які прориваються через поршневі кільця, так само мають деяку кількість вологи, а значить, загальна концентрація зростає.

Експлуатація влітку

Влітку, як може здатися, немає такої хвороби, тому що перепадів температур немає. Насправді, частково це так. Але є інша проблема. А полягає вона в тому, що вологість повітря в літній час значно вище, а значить вода в картері набирається швидше. Тепер подивимося загалом. Спочатку нормальним є кількість води в олії в кількості до 5 грамів на 1 літр (0,5%).
Саме таким воно продається в магазині. Якщо норма перевищена, партія відправляється в шлюб. З одного кубометра повітря при температурі 90 градусів (робоча температура) осяде близько 500 грамів води.

Середній об’єм повітря в картері становить приблизно 20 літрів. Це означає, що при вологості 60% двигун отримає близько 6 грамів при охолодженні. Візьмемо середній обсяг масла в двигуні 6 літрів. Разом отримаємо концентрацію води в маслі 0,01%. Це середні цифри. В році 365 днів, відповідно, двигун отримає дозу вологи у розмірі 0,365%. Не включаємо сюди дні з підвищеною вологістю. Таким чином, вода в маслі може з’явитися просто від часу.

Наслідки попадання охолоджуючої рідини чи води в масло двигуна

Коли питання стосується тільки охолоджуючої рідини, то вчасно виявлене його попадання в масло не викличе серйозних або необоротних процесів з іншими системами двигуна. Гірше складеться ситуація, коли в системі антифриз розбавлений водою.

У такому разі від двигуна можна очікувати все, аж до перегріву і деформації ГБЦ. В антифризі присутня така речовина, яка називається етиленгліколь. По своєму впливу на двигун воно небезпечніше води, і ось чому: антифриз з’єднуючись з маслом, утворює на стінках маслопроводів та каналів відкладення, що знижує обсяг пропускається рідини і забиває фільтри; етиленгліколь вступаючи в реакцію з компонентами олії створює тверді фракції, які мають характеристика абразивних матеріалів і збільшують ступінь і швидкість зношування підшипників. Как видно из вышеприведенной информации, причины, почему охлаждающая жидкость в масле появляется, не многочисленны, но последствия их могут иметь катастрофическое воздействие на двигатель. Это лишний раз доказывает, как важен ежедневный визуальный осмотр всех доступных агрегатов и оборудования, а также регулярное обслуживание машины. Необходим контроль не только уровня масла, но и уровня жидкости охлаждения. Лишние 5 минут утреннего осмотра могут сберечь тысячи гривен потраченные на ремонт.

Попадание антифриза в камеру сгорания

Всем привет. Подготовил я авто к отпуску месяц назад и отправился в путь. В отпуске начал уходить антифриз — доливал раза три по рюмке. Подтеков не нашел, а ума покапаться тырнете чем это грозит не хватило. На обратном пути. после привала на ночлег завел — и холостые упали где то до 450-550. Что делать? 1500 км до дому… Поехали дальше. По прибытию домой на второй день утром вообще не завелась. Моему огорчению не было предела. Ехать на СТО.
Поехал к тому же дядьке что готовил к дороге…(при прочистке дросельной заслонки снимали ее и все промывали, в том числе и клапан ХХ. А там прокладка есть, которую сославшись на непригодность не установили на обратно. И промазали стык герметиком, со словами я так тыщу раз уже делал, поставили все на место)
Теперь вот читаю чем мне грозит попадание антифриза в камеру сгорания…и мне становится не по себе. Б…
Короче на смеси бенза и антифриза я проехал около 2000 км.
Как думаете все хана, теперь пойдут проблемы с движкой? Или обойдется?
А может сейчас какие то профилактические мероприятия уберегут от дальнейших последствий?

Блин еще перед самым отъездом порвал(на природу ездили) пыльник на гранате, как предупреждение было. А я не понял этот знак свыше. 🙁
или продавать ее пока не началось? а покупал же на долгие годы (лет на пять расчитывал).

Несуществующий пользователь
Без машины

:)) че то я связи не уловил.
Есть доказательства что антифриз в цилиндры попадал?
Или это догадки? Антифриз может из ста тысяч мест уходить и подтеков не будет.
Насчет прокладки камеры Рхх, тут сам виноват, ее при чистке дросселя новую покупают, так как резина от постоянного контакта с антифризом разбухает и после того как ее снимут обратно не лезет.
Насчет замазать герметиком, действительно 100 раз так делают 🙂 но правда подпевают старую резинку чтобы она влезла на место и стыки промазывают, по крайней мере я так делал.

Антифриз в камере плохо. На данный момент, я бы наверное сделал такую последовательность действий. Устраним подтек антифриза заменой на новую прокладку, попутно почистив дроссель и Рхх (кстати обороты могли быть именно из за того что Рхх закис от антифриза).
Сразу же с этим следует заменить масло и фильтр. После промерить компрессию в горшках, на основании данных компрессии делать выводы о состоянии мотора.

Ездить или заводить мотор до смены масла и замены прокладки Рхх. Я бы не стал.

Но это только мое личное имхо

Антифриз попадает в масло. Причины и последствия

Попадание антифриза в моторное масло – очень неприятная ситуация. Но нужно разделать понятия «попадание антифриза в масло» и «попадание воды в масло». Очень актуален этот вопрос для двигателей легковых автомобилей, т.к. очень много из них оснащены теплообменником, расположенным на корпусе масляного фильтра, в котором масло производит теплообмен с охлаждающей жидкостью. Внутренняя негерметичность этих теплообменников – очень частое явление, в связи с этим антифриз попадает в масло.

Вероятность попадания масло в систему охлаждения масла гораздо выше на работающем двигателе, а на неработающем двигателе, когда давление системы равно наружному атмосферному давлению, пробка будет держать давление (примерно 0,5 бара) ещё около 10 минут. Очень сложно своевременно выявить такой дефект, т.к. объём протечек очень мал (за исключением «запущенных» случаев, когда на поверхности в расширительном бачке видны масляные пятна).

Ещё труднее обнаружить антифриз в масле. Хоть и основной составляющей охлаждающей жидкости является именно вода, на масло воздействует не только вода, но и другие вещества, присутствующие в составе антифриза. Этиленгликоль отрицательно действует на процессы в двигателе сильнее, чем вода. Исследования показывают, что содержание охлаждающей жидкости в системе становится опасным уже при значении 0,3 – 0,4 %.
После того, как антифриз попадает в масло, может случиться следующее:

При высоком содержании антифриза в масле образуются сгустки сажи с образованием отложений в полостях и масляных каналах. В связи с этим снижается пропускная способность масляного фильтра и масляных каналов в частности.
Образуются шарики из этиленгликоля и масла, очень твёрдые, имеющие абразивное свойство. Эти шарики могут сильно забить масляный фильтр и обеспечить абразивный износ и задиры цилиндров, подшипников скольжения распредвала и коленвала.
Этиленгликоль способен образовывать кислоты, некоторые из которых нестабильны, а некоторые преобразуются в соли, которые вызывают коррозию двигателя.
Снижаются антифрикционные свойства в масле.
Масляная плёнка становится нестабильной, т.е очень быстро «рвётся».