Как устроено сцепление на автомате

Есть ли сцепление в коробке «автомат»?

Водителю на заметку

На чтение 3 мин Просмотров 11.9к. Опубликовано 20.02.2020

Каждый из нас хотя бы раз в жизни задавался вопросами, в чем разница между автоматической и механической коробкой передач, и есть ли сцепление на АКПП. Давайте вспомним принципы работы каждой из коробок и рассмотрим их основные отличия.

Механическая коробка передач

В автомобилях с МКПП водитель имеет в своем распоряжении сразу три педали: газа, тормоза и сцепления. Машина начинает ехать только в том случае, если водитель сначала нажмет на педаль сцепления, выберет нужную передачу, отпустит педаль сцепления и нажмет на газ. При каждом переключении передачи процедура повторяется.

Работа механической коробки в данном случае имеет довольно простой принцип: пока нажата педаль сцепления, ведомый и нажимной диски разомкнуты и вращательный момент с маховика не передается колесам. Как только педаль отпускают — диски плотно прижимаются к друг другу и машина едет.

Благодаря сцеплению обеспечивается комфортная езда как водителя, так и пассажиров. Машина маневренна, а коробка передач и маховик работают слаженно. И эта конструкция функционирует уже не одно десятилетие.

Но и в данной системе отыщутся слабые места. Со временем диски стираются и перестают плотно прилегать друг к другу. Разгоняться, тормозить и переключать передачи становится сложнее. В этом случае нужно менять комплект сцепления, купить который можно в интернете или на авторынке.

Автоматическая коробка передач

Сцепления в классическом понимании на машинах с коробкой «автомат» нет. Диски, которые бы тесно прижимались друг к другу, отсутствуют.

Но принцип переключения передач все же есть. Просто реализован он абсолютно по-другому. К тому же, не менее стар, чем механическая коробка. Автоматическая КПП была придумана более 100 лет назад.

Чтобы заставить ехать машину на АКПП, водитель нажимает педаль тормоза, переводя рычаг сцепления в положение D (drive). После нужно отпустить педаль тормоза и нажать на газ.

Работу ведомого и нажимного дисков здесь выполняет гидротрансформатор, который работает за счет трансмиссионной жидкости. Принцип не менее прост: скорость вращения маховика передается на турбины гидротрансформатора, который, в свою очередь, распределяет момент вращения на ведущие колеса.

Турбины находятся в герметичном корпусе и помещены в масло. И чем быстрее вращается маховик, тем больше вращающего импульса получают колеса.

Если одна из турбин начинает вращение, вторая его повторяет. Как только обе турбины начинают двигаться с одинаковой скоростью, они жестко сцепляются между собой.

Это мокрый тип сцепления. А масло используют, чтобы снизить трение и обеспечить стабильную работу механизма.

Таким образом, на АКПП осуществляется «автоматическое» сцепление, только без использования педалей и прижимных дисков.

Многие производители выпускают авто как на механических, так и переходят на автоматические коробки, например «Хендай»: главный цилиндр сцепления купить и заменить так же просто, как и любую другую деталь.

Доступ к сервису временно запрещён

С вашего IP-адреса одновременно поступает очень много запросов.
Такое поведение показалось подозрительным, поэтому мы временно закрыли доступ к сайту.
Возможно, на вашем устройстве есть программы, которые отправляют запросы без вашего ведома.

Что мне делать?

Напишите в службу поддержки через форму обратной связи.
Подробно опишите ситуацию — поможем разобраться, что случилось, и подскажем, как действовать дальше.

Як працює зчеплення автомобіля?

Зчеплення – ймовірно, найважливіший елемент трансмісії, що з’єднує коробку передач із маховиком двигуна. Як працює зчеплення? Деякі особливості варіюються залежно від видової приналежності механізму і типу коробки, але основні робочі принципи залишаються незмінними: ми розповімо далі. Водіїв та автовласників-початківців більше питання про те, як влаштовано і працює зчеплення, цікавить питання про те, навіщо взагалі воно потрібне? Чому не можна просто з’єднати двигун із коробкою передач, адже в автомобілях з АКПП педаль зчеплення просто відсутня?

По-перше, відсутність педалі в моделях з коробкою «автомат» не означає, що зчеплення відсутнє — воно вбудоване в саму коробку і має іншу будову. По-друге, технічно можна з’єднати коробку передач і двигун безпосередньо, без «посередників». Але в такому разі коробка передач проживе не більше двох днів, автомобіль рухатиметься ривками, а для зупинки доведеться глушити двигун. Згадайте моменти, коли надто швидко відпускали зчеплення – автомобіль ривком кидало вперед: так би доводилося їздити завжди, якби конструкція транспортних засобів не передбачала наявність такого механізму.

Будова зчеплення автомобіля

Щоб розуміти, як працює зчеплення, необхідно знати, з чого воно складається та як виглядає. Всі деталі механізму зібрані в картер зчеплення, який, у свою чергу, з’єднується з картером двигуна.

Основні робочі елементи механізму – ведений та натискний диски, які або притискаються один до одного, або роз’єднуються під впливом приводу. Натискний диск — великий, масивний, міцно кріпиться в кожусі і не має зчіпки з валом КПП на відміну від веденого диска, який набагато тонший, знаходиться на шліцях валу КПП, які з одного боку забезпечують його жорстке зчеплення, а з іншого — дозволяють йому рухатися вздовж валу.

У робочому стані два диски під тиском пружин і вичавного підшипника щільно з’єднані і передають крутний момент від двигуна на первинний вал. Якщо їх роз’єднати (що і відбувається, коли вичавлюється педаль зчеплення), момент, що крутить, переривається і, відповідно, припиняє обертатися ведений диск з валом.

Як працює зчеплення?

Легше зрозуміти принцип роботи зчеплення, якщо розглядати його у форматі «причина-слідство»: як дії водія впливають на роботу вузла та автомобіля в цілому:

1. Крок. Щоб увімкнути зчеплення, водій переводить важіль коробки передач у нейтральне положення, вичавлює педаль, вибирає передачу. Реакція механізму: двигун працює, обертається маховик двигуна, але ведений диск поки не стикається з маховиком, вони розімкнені, тому автомобіль залишається на місці.
2. Крок. Водій лише трохи відпускає педаль, після чого автомобіль починає дуже повільно рухатись. Реакція механізму: ведений диск, який до того залишався статичним, стикається з маховиком під впливом пружин натискного диска. Коефіцієнт обертання маховика дуже високий, при контакті він розганяє диск: швидкість диска збільшується, обертання передаються на провідні колеса, з якими він безпосередньо пов’язаний.
3. Крок. Водій не робить жодних дій, утримуючи педаль зчеплення, але її повністю не відпускає. Реакція механізму: маховик та ведений диск продовжують стикатися, швидкість обертання диска збільшується і через деякий час елементи обертаються з однаковою швидкістю. Рух автомобіля продовжується зі збільшеною швидкістю.
4. Крок. Водій повільно відпускає педаль, забираючи з неї ногу. Реакція механізму: ведений, натискний диски і маховик обертаються з однаковою швидкістю, передають момент, що крутить, від двигуна спочатку до коробки передач, а потім — на провідні колеса. Зчеплення повністю увімкнено, автомобіль рухається плавно, зі стабільною швидкістю.

Про види зчеплення

У більшості сучасних автомобілів використовується сухе однодискове постійно включене зчеплення – навіть коли двигун заглушений, воно зв’язує його із коробкою передач. Ця система вважається найбільш практичною, але не скасовує існування інших систем:

• відштовхуючись від типу тертя, виділяють всього два різновиди зчеплення — «суху» і «мокру». Другий варіант, коли складові елементи системи знаходяться в масляній ванні — дуже рідкісний, в автомобілях, а тим більше легкових, не використовується, але зустріти його все ж таки можна — наприклад, в конструкції деяких байків. Сухе зчеплення – абсолютний монополіст ринку, його конструкція не передбачає і навіть унеможливлює наявність змащувальної рідини.
• ще один критерій класифікації ділить фрикційні зчеплення за кількістю потоків на однопотокові та двопотокові. Однопотокові зчеплення транслюють обертання двигуна тільки на один елемент, у даному випадку, на первинний вал КПП, тому присутні у більшості моделей легкових авто. Але не у всіх — у моделях з коробкою «автомат» роботизованого типу використовується двопотокове зчеплення. Про помітні відмінності говорити не доводиться – різниця лише в тому, що двопотокові системи передають обертання не на один, а на два вали.
• якщо брати за основу кількість ведених дисків у системі, то варіантів також буде всього два – однодискове та багатодискове зчеплення.
• найширшою виходить класифікація, в основу якої покладено тип приводу, який використовується для керування вузлом — виділяють механічне, гідравлічне, електричне та комбіноване зчеплення. Головна відмінність між ними полягає в тому, який саме елемент виступає «передавачем» обертання від двигуна до коробки передач і далі – трос, важіль, циліндри, рідина, електродвигуни та ін. числа перелічених.

Педалі немає, а зчеплення є: про зчеплення в АКПП

Зчеплення в класичному його розумінні – два сухі диски, що взаємодіють між собою після натискання педалі – в АКПП немає. Але принцип розмикання передач ніхто не скасовував, він також використовується в «автоматах», а отже, і зчеплення в них є. Але воно має інший вигляд. Який саме залежить від типу автоматичної трансмісії – принцип роботи зчеплення різний для моделей з варіатором, класичним «автоматом» і роботизованою системою. Але якщо узагальнено говорити про пристрій зчеплення автомобіля, то зчеплення в «автоматах» реалізовано за допомогою спеціальних муфт, турбін та тиску олії.

Откуда взялось сцепление в автомате и как оно может погубить АКП?

Напомним, о чем вообще идет речь. Гидротрансформатор – неотъемлемая часть автоматической коробки передач и почти всех вариаторов. Его «бублик» крепится к коленчатому валу двигателя и вращается вместе с ним. При этом первичный вал коробки входит в центральное отверстие гидротрансформатора – на него передается крутящий момент. Агрегат может передавать совсем небольшой момент, когда двигатель работает на холостом ходу, включен передний или задний ход, а автомобиль удерживается на месте тормозами. В определенных режимах, когда обороты входного вала коробки намного меньше, чем обороты двигателя, создаются условия для повышения крутящего момента.

А где же блокировка? Примерно до 90-х годов прошлого века ее и не было. КПД автоматических коробок передач был невысок, но их плюсом были простота и долговечность. Затем, когда во главу угла поставили экономичность, конструкторы разработали механизм, фактически представляющий собой сцепление, работающее внутри гидротрансформатора. В гидротрансформаторе этот фрикционный механизм чаще называют муфтой. Она обеспечивает блокировку, сцепляя друг с другом насосное и турбинное колесо гидротрансформатора. Фактически при этом происходит жесткое соединение коленчатого вала двигателя и входного вала коробки. Так работали коробки раннего периода использования блокировки. В современных агрегатах блок управления АКП за счет регулировки давления жидкости может управлять моментом срабатывания и, главное, силой сжатия дисков муфты. Это позволяет муфте осуществлять режим пробуксовки. Механизм блокировки занимает примерно половину объема современного гидротрансформатора.

Преимуществ у блокируемых гидротрансформаторов два: экономичность, ради которой все и затевалось, а также точное, «электронное» управление крутящим моментом, хорошо сглаживающее рывки. Но при этом есть и недостатки, которых набралось довольно много. В частности, при резких ускорениях муфта блокировки гидротрансформатора вынуждена работать очень интенсивно, дабы сгладить рывки. Это быстро ее изнашивает и приводит к попаданию продуктов износа в жидкость. Продукты износа вместе с жидкостью попадают в коробку передач, загрязняя гидроблок. А это, в свою очередь, уже может привести к полному отказу клапанов управления. Эта неисправность – довольно частое явление. Причем степень неприятности ухудшается, что называется, на глазах: чем хуже работает клапан, тем больше износ муфты, что вызывает рост количества грязи, идущей в клапан.

Что делать? Обслуживание и диагностика на специализированном сервисе – это понятно. Хорошей мерой продления ресурса коробки передач будет регулярная замена рабочей жидкости вместе с фильтрами (если они доступны). Но есть и совет попроще. Если вы не хотите раньше времени «попадать на деньги», то старайтесь никогда не «рвать» с места в карьер, соревнуясь непонятно в чем с соседями по транспортному потоку. В спокойном режиме АКП прослужит гораздо дольше.